Сьогодні полімерні плівки активно використовують для створення паковань і етикеток. Для реалізації цих видів продукції необхідно забезпечити високу якість відтворення графічних і текстових елементів. Головною умовою перенесення зображення на полімерні плівки є високе змочування поверхонь плівок фарбою. Для того, щоб покращити цей показник і забезпечити високу якість відтворення інформації, поверхню задруковуваного матеріалу оброблюють коронним розрядом. Цей спосіб базується на підвищенні поверхневої енергії, створюючи у такий спосіб більший поверхневий натяг полімерної плівки, ніж друкарської фарби. При цьому виді обробки відбувається взаємодія з верхнім шаром макромолекул, що мають приблизну товщину 0,00001 мкм. При цьому коронний розряд не впливає на об’ємні властивості полімеру та зовнішній вигляд матеріалу. Ефективність процесу залежить від таких показників: відстань між електродами, напруга та величина електричного струму, товщина плівки й тривалість обробки.Сам процес реалізується під час проходження плівки між електродом високої напруги та ізольованим валиком у однорідному полі коронного розряду. Вільні електрони, що утворилися в полі коронного розряду впливають на поверхню плівки з енергією в 2–3 рази більшою, ніж необхідна для розриву молекулярних зв’язків на поверхні плівки. Завдяки хімічному процесу окиснення відбувається випалювання пластифікаторів і мікротравлення на поверхні полімерної плівки. Результатом є утворення мікропор, у які потрапляє фарба. Через зміну текстури поверхні полімерної плівки підвищується міцність з’єднання. Під час аналізу теми було визначено зміни макромолекул плівки під дією коронного розряду та результат цієї діяльності на поліграфічний відбиток.