Наукові конференції України, Друкарство молоде-2019

Розмір шрифту: 
Архітектоніка рукописної книги часів Київської Русі
Олександра Віталіївна Забеліна

Остання редакція: 2019-03-11

Тези доповіді


In the handwritten book of the times of Kyivan Rus, the initials, screensavers, two-column letters, finishes, thumbnails, illustrations used as architectural elements, and their location has a logical subordination and provides the publication with unity and integrity.

Поява рукописних книг на теренах України датується Х-м століттям і стала одним з наслідків хрещення Київської Русі. Рукописні книги писалися або переписувалися церковнослов'янською та літературно-писемною старослов’янською мовами, також частими були переклади з давніх мов. Найбільш відомими з тогочасних рукописних книг є Ізборник 1073 та Ізборник 1076 київського князя Святослава Ярославича, перший звід юридичних норм – "Руська Правда", перекладні твори, нотні крюкові рукописні книги. Найдавніша – Христинопільський Апостол. Тогочасні книги писалися книжною мовою глаголицею або кирилицею на пергаменті та з початку 15 ст. на українських землях у виготовленні книг почав набувати поширення папір. Протягом усього періоду творення української рукописної книги сталося кілька змін рукописних шрифтів: устав (до поч. 14 ст.), півустав (14–18 ст.), скоропис (16–18 ст.) та в'язь (для заголовків). Остання відігравала ще й мистецькі функції. Дослідження структури рукописів, їх внутрішньої будови, з метою встановлення елементів і зв'язків між ними є актуальним.

Мета роботи вивчення елементів архітектоніки рукописної книги часів Київської Русі, визначення їх призначення та місця у структурі книг.

Для рукописної книги епохи Київської Русі притаманні лише її особливості. Серед таких особливостей найперше слід вказати на їх різноформатність та різні обсяги залежно від змісту та призначення: від великих фоліантів до невеликих книжок кишенькового розміру; типографіку складали шрифти - устав і півустав, скоропис, що суттєво сприяло естетичному оформленню і ритмічному насищенню сторінки; використання чорного і червоного кольорів: червоним писалися - перші рядки, окремі слова, щоб на них акцентувати увагу читача; використання двоколонкового письма;на кінцевих сторінках текст подавався у формі трикутника;ліве поле завжди було ідеально рівне, а рядки правого боку сторінки були «рваними»; використання декоративних елементів, ініціалів. Ініціали використовувалися для декорування і символіки, для їх зображення використовувалися геометричні, каліграфічні, рослинні, сюжетні та змішані мотиви, зображення сцен із простого життя, фігурки рибалок, сіячів, орачів, воїнів. Широко використовувалися заставки, на яких було зображення святих або орнамент. В орнаментах часто використовувалися традиційні елементи та колористичні рішення, характерні для української народної творчості. У багатьох книгах можна бачити використання кінцівок, інколи зустрічаються рамки. Особливо популярним ілюстративним елементом оформлення рукописної книги були мініатюри. Ця форма ілюстрації, як правило, розсипана по всьому тексту. При цьому розміри таких мініатюр різні, розміщення на сторінці теж різне.

Встановлено, що в рукописній книзі часів Київської Русі в якості елементів архітектоніки використовували ініціали, заставки, двоколонкове письмо, кінцівки, мініатюри, ілюстрації, а їх розташування має логічну співпідпорядкованість і надає виданням єдність і цілісність.

Ключові слова


архітектоніка; рукописна книга; Київська Русь

Full Text: PDF