Розмір шрифту: 

2020‒2021 роки характеризуються зростанням вразливості української медійної сфери до шкідливих чуток, які поширюються у соціальних мережах та месенджерах. Спеціалізовані дослідження і медіамоніторинги підтверджують, що українські засоби масової інформації, особливо регіональні, досить активно поширювали неперевірені факти і чутки з початком і протягом пандемії. Це викликає стурбованість, оскільки довіра до локальних медіа традиційно є вищою, ніж до інформації, яка поширюється у соцмережах. Таким чином, споживачі розглядають медійні публікації як додаткове підтвердження того, що цій інформації варто довіряти. При цьому така інформація нерідко є небезпечною для життя і здоров’я громадян.

Важливими передумовами для ухвалення редакціями рішення про поширення чуток стала, по-перше, важливість для аудиторій медіа тематики COVID-19, по-друге, нестача перевіреної інформації, зокрема й якісних урядових комунікацій цієї теми, та, по-третє, в окремих випадках — брак компетентності і нерозуміння загроз працівниками медіа. Слід відзначити, що після публікації кількох досліджень цієї теми окремі медіа перестали публікувати чутки.

медіа; чутки; COVID-19; комунікації; фейкові новини