З появою всесвітньої мережі почали розвиватись новітні медіа — види засобів масової комунікації, існування яких тісно пов’язано з Інтернетом: блоги, сайти, електронні журнали; тематичні та особисті щоденники, контент у яких генерується користувачами; мережеві ресурси з веб-сторінками, які присвячені своїй тематиці, тощо. Люди все більше проводять часу в різних ґаджетах, розвиваючи таким чином новітні медіа, які стають дедалі популярнішим видом ЗМК, здатні вплинути на традиційні засоби масової інформації та вимагають нових підходів у редакторській і журналістській роботі. Значимість і популярність соціальних медіа стрімко зростає, розширюються їх напрямки й аудиторія. Соціальні мережі дозволяють спілкуватись користувачам не виходячи з дому, встановлювати контакти, обмінюватись інформацією, досвідом, посиланнями, висловлювати власну думку. Новітні медіа відрізняються від традиційних певними особливостями, серед яких: вибірковість, інтерактивність, мультимедійність. Завдяки розвитку цифрових, інформаційних і мережевих технологій і комунікацій у сучасному медіа-бізнесі на ринку з’являються новітні медіа. Однією з таких є поява технології Web 2.0, за допомогою якої користувачі долучаються до створення контенту. Досі немає єдиного визначення поняття «новітні медіа». Більше того, синонімами до дефініції «нові медіа» є «новітні медіа, цифрові медіа, інтерактивні медіа, комп’ютерно-опосередкована комунікація, інтернет-медіа, мережеві медіа» тощо. Наразі можна виділити декілька підходів до тлумачення терміну: технологічний (коли нові медіа розглядаються як сукупність цифрових, мережевих, комунікаційних технологій), журналістський (конвергентні медіа), комунікативістський (тип комунікації «від багатьох багатьом», на противагу мас-медіа, де комунікація здійснюється «від одного багатьом»). Отже, предметом подальших досліджень має бути уніфікація термінологічного апарату, що свідчитиме про новий етап розвитку галузі соціальних комунікацій.