Кінець ХІХ століття–початок ХХ століття — це період бурхливих змін у суспільстві та винаходів. Використання парових двигунів, винахід рядковідливної складальної машини (лінотипу) та фотографії, сприяє стрімкому розвитку друкарської справи. У цей час з’являється він — Стефан Кульженко, власник сучасної київської друкарні того часу, що випускала більшу частину якісної поліграфічної продукції на території України. Значна кількість видань, які були виготовлені в його друкарні, стали шедеврами друкарського мистецтва та отримували нагороди на галузевих виставках того часу. Загалом кількість видань друкарні С. Кульженка нараховує понад тисячу найменувань; найвідоміші «Альбом художника Саврасова», «Выставка 1896 года», «Казки Андерсена», перекладені М. Старицьким та ілюстровані українським художником О. Мурашко, твори Т. Шевченка. Проте слід зазначити, що шлях С. Кульженка до своєї друкарні не був легким, але його наполегливість, допитливість і завзяття взяли своє. Почавши як учень ремісника, переходячи друкарем з однієї друкарні до іншої, він зміг відкрити власне підприємство. Наприкінці його діяльності (хвороба відібрала друкаря у 1906 році) у його друкарні працювало 300 чоловік. У чому ж полягав секрет майстра? Прискіпливість до своєї праці та жага до пізнання нових технологій. Його друкарня була оснащена найсучаснішим устаткуванням того часу, а саме: німецькі друкарські верстати, привезені з Лейпцигу власноруч С. Кульженком, які працювали на парових двигунах, що сприяло підвищенню продуктивності друку. Також С. Кульженко був одним із ініціаторів створення школи для підготовки кваліфікованих фахівців як для власної друкарні, так і для поліграфічної справи Києва загалом.Отже, як стати майстром друкарської справи за Стефаном Кульженком? Прискіпливість, творчий підхід та цілковита відданість своїй роботі, застосування нових технологій — ось секрет київського друкаря.