Наукові конференції України, Друкарство молоде-2020

Розмір шрифту: 
Класифікація мультимедійних стандартів стиснення відеоінформації
Іванна Віталіївна Марчук

Остання редакція: 2020-04-18

Тези доповіді


При передачі оригіналу цифрового відео від джерела (відеокамера або записаний відеоролик) до одержувача (відеоекран) залучається низка компонентів і процесів. Ключовим у ланцюзі є процес компресії (кодування) і декомпресії (декодування). Водночас цифровий відеосигнал стискається до розмірів, що підходять для його передачі і зберігання, а потім відновлюється для відображення на відеоекрані [1–4]. Збільшення якості відображення відео та його надійності можна забезпечити, продумавши розробку процесів компресії і декомпресії, що може дати істотні комерційні та технічні переваги продукту. На підставі аналізу літературних джерел було розроблено класифікацію, що увиразнює мультимедійні стандарти стиснення відеоданих, методи та алгоритми стиснення (рис.). 
Більшість методів стиснення без втрати якості не враховують візуальну схожість суміжних кадрів відеопотоку. А методи стиснення з втратою якості, здебільшого використовують цю схожість. Саме це є причиною максимального ступеня стиснення відеофрагменту, що досягається алгоритмами без втрат, і не перевищує 1:3, у той час як алгоритми, що працюють з втратою якості, можуть стискати аж до 1:100.При стисненні без втрат даних, отримане у результаті декомпресії зображення, буде збігатися з оригіналом. Щодо стиснення з втратами якості: втрати якості спостерігатимуться, якщо у процесі стиснення частина даних була загублена. З точки зору людського сприйняття, стиснення вважається з втратами тоді, коли помітно візуальну різницю між оригіналом та результатом стиснення. Отже, різниця між цими двома зображеннями (якщо не брати до уваги, що побітно вони можуть і не збігатися) буде зовсім непомітною. Найбільш використовувані відеокомпресори застосовують технології стиснення з втратами якості. Залежно від значення фактору якості стиснення, на виході якість відео може бути як без втрат з точки зору сприйняття, так і з неприродними втратами. Загалом вибір стандарту, алгоритму та методу стиснення має ґрунтуватися на цільовому призначенні відеофрагменту, способі його зберігання, необхідності завантаження чи передачі мережею Інтернет тощо.

Література

1. Ефимов С. Н. Цифровая обработка видеоинформации. Учебное пособие для вузов / С. Н. Ефимов. М.: САЙНС-ПРЕСС, 2007. 272 с.

2. Методи та засоби мультимедійних інформаційних систем: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Т. М. Басюк, П. І. Жежнич. Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. 426 с.

3. Д. Сэломон. Сжатие данных, изображений и звука / пер. с англ. В. Чепыжов. М.: Техносфера, 2004. 368 с.

4. Артюшенко В. М. Цифровое сжатие видеоинформации и звука / В. М. Артюшенко, О. И. Шелухин, М. Ю. Афонин. М.: Дашков и Ко, 2004. 426 с.


Ключові слова


проморолик; медіатехнології; алгоритми стиснення відео; стиснення відеоінформації

Full Text: PDF