Найбільш популярним способом скріпленням брошур є шиття дротом, це економічно вигідно та просто у виконанні. Варіант підходить для недовговічних за терміном служби видань, із помірною інтенсивністю використання. Розрізняють скріплення дротом внакидку — для невеликих за обсягом видань і втачку — для видань більших за обсягом, що потребують зміцнення. Недоліками шиття втачку є неестетичний вигляд і погане розкриття блоку через розміщення скоби на корінцевому полі блоку. Інший спосіб скріплення — незшивне клейове скріплення (НКС). Скріплення на клей має більш естетичний вигляд і є досить міцним. Проте, від терміну служби та властивостей клею залежить довговічність видання і перелік матеріалів, з яких воно може бути виготовлено. Скріплення брошур на пружину забезпечує хороше розкриття, можливість застосування різних матеріалів для обкладинки — картон, полімерні, дизайнерські папери. Цей спосіб підходить для видань із малим і великим обсягом. Схожим до цього методу є скріплення видань на кільця.Скріплення брошур на гвинти нададуть виданню солідний вигляд, проте воно буде гірше розкриватись. Для цього типу скріплення необхідний достатній відступ від краю корінця до початку сторінки складання. Менш поширеним способом є скріплення нитками внакидку. Блок, разом із обкладинкою прошивається по корінцю. Цей спосіб є міцним, довговічним і підходить для видань невеликих за обсягом. Останнім часом набирає популярності скріплення брошур із відкритим корінцем. Блок видання скріплюється нитками чи клейовим способом, після чого останню сторінку блоку приклеюють до обкладинки. Так забезпечується хороше розкриття, міцне скріплення та солідний вигляд. Підходить для виготовлення каталогів, блокнотів, планерів. Отже, основні критерії у виборі конструкції брошури залежать від її обсягу, довговічності, естетичного вигляду та вартості. Сучасні поліграфічні технології дають можливість створити унікальні брошури завдяки додатковим клапанам, матеріалів обкладинки й оздоблювальним операціям.