Наукові конференції України, Друкарство молоде-2019

Розмір шрифту: 
Рукописні книги Київської Русі як предмет дизайнерської форми
Катерина Андріївна Драпайло

Остання редакція: 2019-03-13

Тези доповіді


The purpose is to determine the compositional construction of the strip of the set in the Ukrainian handwritten books of the times of Kievan Rus. It is determined that the largest number of hand-written books corresponds to a format with a 3: 4 aspect ratio, divided by nine parts of the height and width of the page.

Найдавніші рукописні книги в Україні з'явились у період Київської Русі і мають тривалу історію. Перші відомі рукописні книги на українських землях виникли з розповсюдженням християнства і датуються Х століттям. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Книги переписувалися церковнослов'янською та літературно-писемною давньоруською мовами, поширеними були переклади з давніх мов, що базувалися на візантійській християнській писемності. Спочатку книги писалися книжною мовою глаголицею або кирилицею на пергаменті, із XV ст. на українських землях поширився папір.

Рукописні книги того часу представляли витонченість художнього і книжкового мистецтва: розкішні мініатюри, малюнки, орнаментальні багатоколірні прикраси різних стилів (візантійського, балканського): заставки, кінцівки, ініціали, декоративні прикраси на полях у вигляді квітково-рослинних бордюрів, рубрикаційних знаків.

Багато дослідників звертали увагу на необхідність описування рукописних книг, сформувалися різні школи (Київська, Харківська, Одеська, Волинська). Київську університетську школу представляли В.Перетц та його учні. У період 1920-х рр. до дослідників рукописної книги приєдналися П.Попов, Г.Тисяченко, В.Романовський, М.Михайленко, Д.Щербаківський, П.Клименко, В.Кульженко, О.Маслова та ін.

Мета – визначити композиційну побудову полоси набору в українських рукописних книгах часів Київської Русі.

Для аналізу застосовано 12 варіантів композиційних схем організації розвороту книги, серед яких: формат з пропорцією сторінки 3:4, ділення на дев’ять частин висоти і ширини сторінки та пропорція сторінки 1:1sqr (1:1,732). В процесі дослідження всі варіанти схем співставляли з полосою набору книг і визначали відповідність певній схемі. Було проаналізовано 20 рукописних книг Київської Русі, дані представлено на графіку.

Визначено, що найбільша кількість рукописних книг відповідає формату з пропорцією сторінки 3:4, ділення на дев’ять частин висоти і ширини сторінки.

В рукописній книзі часів Київської Русі, не застосовували формат сторінки з пропорцією листа 2:3 та поділом на дев’ять частин по ван де Граафу та довгий канон Віллара.


Ключові слова


видавнича справа; історія друкарства; типографіка видань

Full Text: PDF